Земля могла стати крижаною пустелею: як цього вдалося уникнути

За останні сто років астрономи значно поглибили знання про формування та розвиток зірок, зокрема й нашого Сонця. Вивчення його еволюції виявило незвичайне явище, відоме як "парадокс слабкого молодого Сонця". У минулому воно виділяло на 30% менше енергії, що, за розрахунками, мало зробити Землю крижаною пустелею, непридатною для появи життя. Однак свідчення вказують, що понад 3 млрд років тому на планеті вже існувала рідка вода і перші організми.

Сонце, що сформувалося близько 4,6 млрд років тому, пройшло шлях від протозірки до жовтого карлика. Приблизно 4,5 млрд років тому воно випромінювало набагато менше енергії, ніж сьогодні, що, за розрахунками вчених, мало призвести до середньоземної температури близько -28 градусів. Незважаючи на це, рання Земля мала теплий і вологий клімат.

Щоб пояснити цей парадокс, учені висунули кілька гіпотез:

• Парниковий ефект: висока концентрація вуглекислого газу та метану могла утримувати тепло.
• Велика маса Сонця: молоде світило, можливо, було масивнішим і виділяло потужні сонячні вітри.
• Геотермальне тепло: охолодження молодої Землі супроводжувалося виділенням значної кількості тепла.
• Радіоактивний розпад: процеси розпаду елементів у надрах Землі сприяли нагріванню.
• Місячний вплив: приливне нагрівання від Місяця, який перебував ближче, ніж зараз, збільшувало температуру.
• Змінена орбіта: Земля могла бути ближчою до Сонця в ранній період.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що за квасолини-гіганти знайшлися на поверхні Марса. 

Підпишись на наш Telegram-канал, якщо хочеш першим дізнаватися головні новини.

• Теги:
• космос
• Земля
• сонце