У Києво-Печерській лаврі є унікальні артефакти

Територія археологами практично не досліджена.

27 червня, 22:10 | Автор: Соколенко Вікторія

У Києво-Печерській лаврі є унікальні артефакти

Ілюстративне зображення / Getty Images

У Митрополичому саду Києво-Печерської лаври розпочався новий археологічний сезон, присвячений розкопкам скляної майстерні, що функціонувала наприкінці XI - початку XII століття. Понад 70 років тому тут було виявлено залишки майстерні, що включають горни для виготовлення скла, а також готову смальту і посуд. Нині археологи відновили дослідницькі роботи на цьому місці, повідомляє ТСН.

Читайте також: Коли світ почав пити вино: дивовижна відповідь археологів

Студенти першого курсу уважно досліджують кожну жменю землі, особливо якщо на неї спрацьовує металошукач. Скляна майстерня при монастирі Лаври була створена під час будівництва Успенського собору. Мозаїка для його прикраси виготовлялася тут візантійськими майстрами.

"Деякі дослідники думають, що це вони везли з собою смальту, тобто вже готову. Ні, вони везли те, що я називаю спеціями, добавки, добавки до скла, які робили його більш якісним, наприклад, за кольором і прозорістю. І уявіть собі, вони везли цього на мільйони доларів у сучасному еквіваленті", - каже Сергій Тараненко, керівник відділу археології національного заповідника "Києво-Печерська лавра".

Візантійським склодувам допомагали місцеві жителі, які після завершення будівництва собору намагалися продовжити їхню справу. Деякі знахідки вже дають змогу вченим припускати, що після зведення Успенського собору в майстерні намагалися виробляти керамічний поливний посуд, нетиповий для київського середньовіччя. Студенти на розкопках поки що тільки наближаються до епохи княжої Русі, здебільшого працюючи з пізнішими культурними шарами.

Раніше розкопки здебільшого проводилися навколо Успенського собору. Однак у нижню, найдавнішу частину святині, де зародилося чернече життя і побудовані підземні храми, історики не мали доступу. Через це багато цінних артефактів було втрачено назавжди.

Так звана Соляна Гірка, територія Спаса на Берестові та Спаського Бастіону - всі ці місця також потребують ретельного археологічного дослідження. Для науковців археологічні розкопки не зводяться до пошуку цінних артефактів. Вивчаючи рештки, як-от уламки глиняних або скляних черепків, можна провести історичну реконструкцію подій, що відбувалися на території Митрополичого саду з XI століття до наших днів. Крім того, такі роботи можуть призвести до відкриття маловідомих історичних фактів.

"Минулого року ми знайшли печатку митрополита Неофіта Чернігівського. Про нього мало хто знає. Він отримав метрополію на короткий період, до кінця своїх днів, це був короткочасний такий період. Але він мав владу як єпископ, митрополит у Чернігові. І свинцева печатка, яка підтверджує, що в нього було якесь листування, напевно, з монастирем нашим, Печерським. Тобто ми вже думаємо, що про якісь політичні інтриги ми можемо говорити. Тому що ми знаємо, що зі смертю Неофіта метрополію забрали, там більше ніколи не було. Тобто по суті це був такий середньовічний сепаратизм, я б сказав", - сказав Сергій Тараненко.

Археологи мають намір повністю дослідити скляну майстерню цього літа. Після цього всі знайдені та ретельно очищені артефакти будуть передані історикам для аналізу. Однак дослідження нижньої лаври поки що не планується, принаймні, до закінчення війни. Історичні дослідження мають величезне значення, але вони також вимагають значних фінансових витрат.