Чому багато хто прокидається серед ночі: професорка розкрила несподівану причину

Багато хто вважає, що пробудження посеред ночі, особливо близько другої години, відбувається випадково. Однак професор анатомії Брістольського університету Мішель Спір пояснює, що таке явище може бути пов’язане з давніми механізмами виживання, які сформувалися в процесі еволюції. Про це пише видання Mirror.

За словами дослідниці, втома сама по собі не гарантує швидкого засинання. При тривалому впливі стресу нерідко одночасно виникають сильна фізична втома та безсоння. Причина криється в захисній реакції організму, яка колись допомагала людині уникати небезпек і збереглася до наших днів.

Професорка пояснює, що, коли мозок сприймає ситуацію як загрозу, активується мигдалеподібне тіло, яке запускає механізм "бий або біжи". У результаті починають активно вироблятися гормони стресу, зокрема адреналін і кортизол. Це призводить до прискорення серцевого ритму, прискорення дихання та підвищення концентрації уваги.

Як зазначає Спір, у минулому така реакція була нетривалою і допомагала рятуватися від хижаків, природних загроз або сутичок з іншими людьми. Сьогодні джерела напруги стали іншими: робочі повідомлення надходять цілодобово, смартфони не дають змоги повністю відволіктися від справ, а соціальні мережі постійно підживлюють тривожність і бажання порівнювати себе з оточенням.

У результаті ділянки мозку, що відповідають за стан неспання, здатні залишатися активними значно довше. Дослідниця підкреслює, що сон не можна вважати простою відсутністю активності — для його настання мозку необхідно навмисно знизити рівень внутрішньої готовності. При хронічному стресі цей процес порушується.

Спір пояснює, що в таких умовах мозок продовжує оцінювати те, що відбувається, прораховувати можливий розвиток подій і готуватися до потенційних труднощів, навіть якщо організм уже відчуває сильну потребу у відпочинку. Саме тому людина може одночасно відчувати сильне виснаження та стикатися з нав’язливими думками, які заважають заснути або стають причиною нічних пробуджень.

Додаткову роль відіграє порушення природного добового ритму кортизолу. У нормі концентрація цього гормону зростає вранці, полегшуючи пробудження, а до вечора поступово знижується. При тривалому стресі такий механізм може давати збій, через що організм довше зберігає стан підвищеної готовності.

На якості сну позначаються й сучасні звички. За словами професора, штучне світло знижує вироблення мелатоніну — гормону, що регулює цикл сну. Крім того, використання смартфонів перед сном і так званий doomscrolling перевантажують мозок постійним потоком інформації, емоцій та невизначеності, не даючи йому повноцінно розслабитися.

Для поліпшення сну дослідниця рекомендує дотримуватися стабільного режиму, зменшувати кількість вечірніх подразників, регулярно приділяти час фізичній активності, частіше перебувати на денному світлі та скоротити використання електронних пристроїв перед сном. За її словами, такі звички допомагають мозку сприймати нічний час як період відновлення, а не постійної готовності до можливих загроз.

Також професорка зазначає, що когнітивно-поведінкова терапія залишається одним із найдієвіших способів боротьби з безсонням, оскільки допомагає розірвати зв’язок між тривожністю та порушеннями сну.

На завершення Спір підкреслює, що стан, за якого тіло відчуває сильну втому, а думки продовжують активно працювати, не означає, що організм втратив здатність відпочивати. На її думку, це свідчить лише про те, що мозок надто добре адаптувався до цифрового середовища, яке практично безперервно постачає йому нові подразники.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вночі організм може попереджати про небезпеку.

Підпишись на наш Telegram-канал, якщо хочеш першим дізнаватися про найважливіші новини.

• Теги:
• сон