Вже виявляли у легенях і крові: фахівці закликали переглянути умови зберігання їжі

Мікропластиком називають частинки пластику розміром менше п’яти міліметрів. Вони утворюються в результаті поступового руйнування різних пластикових виробів, зокрема упаковки, пляшок та контейнерів.
 |  Автор: Соколенко Вікторія
Вже виявляли у легенях і крові: фахівці закликали переглянути умови зберігання їжі
Ілюстративне зображення / Getty Images

Багато людей зберігають залишки їжі, м'ясо та готові страви у морозильній камері, використовуючи пластикові контейнери. Однак фахівці застерігають, що такий спосіб зберігання може призвести до потрапляння мікропластику в їжу. Про це повідомляє Daily Mail.

Експерти британської організації Which? рекомендують використовувати для заморожування скляний або металевий посуд. За їхніми словами, такі контейнери краще переносять низькі температури і вважаються більш довговічним варіантом у порівнянні з пластиком.

Фахівці пояснюють, що під час заморожування пластикові ємності з часом можуть ставати більш крихкими і поступово руйнуватися. Через це найдрібніші частинки матеріалу можуть відокремлюватися і потрапляти в продукти. Аналогічний процес, як зазначають експерти, може відбуватися і під час розігрівання їжі в пластиковій тарі.

При цьому для звичайного зберігання продуктів у холодильнику пластикові контейнери, як і раніше, вважаються допустимими. Однак для використання в морозильній камері та мікрохвильовій печі фахівці радять обирати альтернативний посуд.

Експерти підкреслюють, що регулярне нагрівання та повторне заморожування пластикової тари здатні прискорювати її зношування. Саме тому зберігання та приготування їжі в такому посуді розглядають як одне з можливих джерел впливу мікропластику на організм людини.

Дослідження вже показали негативний вплив мікропластику на навколишнє середовище. Вчені, зокрема, з'ясували, що подібні частинки можуть заважати морським мікроорганізмам і рослинам накопичувати вуглець. Це порушує цикл «блакитного вуглецю», який відіграє важливу роль у стримуванні кліматичних змін.

При цьому остаточних висновків про довгостроковий вплив мікропластику на здоров'я людини поки що немає. Проте його частинки вже виявляли в крові, легенях, плаценті та грудному молоці.

У UK Health Security Agency також заявили про можливий вплив нанопластику на мозок. У відомстві зазначили, що надмалі частинки здатні проникати через гематоенцефалічний бар'єр — природну захисну систему мозку від токсичних речовин.

Фахівці додають, що нанопластик може взаємодіяти з клітинами-перицитами, які підтримують роботу цього бар'єру та беруть участь у виведенні токсинів. Зараз вчені вивчають, чи існує зв'язок між накопиченням таких частинок і розвитком нейродегенеративних захворювань, включаючи хвороби Альцгеймера та Паркінсона.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що довгий робочий день може заважати схудненню.

Підпишись на наш Telegram-канал, якщо хочеш першим дізнаватися про головні новини.



Не пропусти інші цікаві статті, підпишись:
Ми в соціальних мережах