- Гарячі теми:
- Все для фронту - все про зброю та техніку
Небезпека, про яку мало говорять: що виявили вчені в бутильованій воді
Бутилирована вода, яку багато людей вважають безпечною та зручною альтернативою звичайній, може бути значним джерелом мікропластику для організму людини. Такого висновку дійшла дослідниця Сара Саджеді, яка проаналізувала понад 140 наукових робіт, присвячених впливу пластикових частинок на здоров’я.
Ідея дослідження виникла після поїздки Саджеді на острови Пхи-Пхи. За її словами, милуючись пейзажами Андаманського моря, вона помітила біля берега велику кількість сміття, серед якого особливо вирізнялися пластикові пляшки з-під води. Цей досвід змусив її замислитися над масштабами використання пластику та спонукав повернутися до навчання в Університеті Конкордія для здобуття докторського ступеня.
Аналіз наукових публікацій показав, що людина щороку може ковтати приблизно від 39 до 52 тисяч частинок мікропластику. За оцінками фахівців, у тих, хто регулярно п’є бутильовану воду, цей показник може збільшуватися ще приблизно на 90 тисяч частинок.
Пластикова тара може виділяти такі частинки на різних етапах — під час виробництва, зберігання або нагрівання. Наприклад, якщо залишити пляшку в автомобілі у спекотну погоду, цей процес може посилюватися. На відміну від мікропластику, який потрапляє до організму через харчовий ланцюг, у випадку з бутильованою водою він надходить безпосередньо під час пиття.
Найменші фрагменти здатні долати біологічні бар’єри організму. Деякі з них можуть потрапляти в кров або накопичуватися в тканинах. Дослідження пов’язують наявність мікропластику з хронічними запальними процесами, гормональними порушеннями, оксидативним стресом, проблемами нервової системи та онкологічними захворюваннями. Нанопластик може проникати всередину клітин і взаємодіяти з молекулами ДНК і білками.
Окрім пластикових частинок, у воду можуть потрапляти й хімічні сполуки з матеріалу пляшок. Зокрема, йдеться про бісфеноли та фталати, які здатні виділятися під час нагрівання або повторного використання ємностей. Ці речовини можуть впливати на гормональну систему та імунітет, а деякі дослідження пов’язують їх із підвищеним ризиком розвитку раку.
Вчені зазначають, що точно оцінити масштаби проблеми складно, оскільки наявні методи аналізу мають обмеження. Одні прилади здатні фіксувати найдрібніші фрагменти, але не визначають їхній склад, тоді як інші, навпаки, виявляють хімічну структуру, проте гірше знаходять малі частинки. Технології, які поєднують обидві можливості, залишаються дорогими та використовуються рідко. Через це реальний рівень впливу, особливо нанопластику, може бути недооціненим.
Попри запроваджені у багатьох країнах обмеження на використання одноразового пластику, бутильована вода часто не підпадає під такі заходи регулювання. На думку Саджеді, вона може бути виправданою у надзвичайних ситуаціях, однак не повинна ставати щоденною звичкою. Дослідниця наголошує, що важливим кроком є підвищення обізнаності людей про можливі довгострокові наслідки регулярного споживання.
Автори роботи також звертають увагу на альтернативи, зокрема використання багаторазових контейнерів і розвиток громадських станцій для поповнення запасів питної води.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що лікар різко висловився про банани.
Підпишись на наш Telegram-канал, якщо хочеш першим дізнаватися головні новини.
