Мед із стародавньої гробниці через тисячі років: чи правда, що його визнали їстівним?

Мед вважається одним із найнезвичайніших продуктів на Землі. Завдяки унікальному складу він здатний зберігатися протягом тисячоліть, якщо знаходиться в герметично закритій ємності та зберігається в сухих умовах. Саме тому в давньоєгипетських похованнях неодноразово виявляли посудини з медом, який добре зберігся.

В інтернеті набула поширення історія про те, що археологи у XX столітті нібито знайшли в єгипетській гробниці посудину з медом, виготовленим близько 1000 року до нашої ери. Згідно з цією версією, через тисячоліття продукт залишався рідким, солодким і придатним до вживання. Однак документальних підтверджень саме цієї знахідки немає, хоча сама можливість такого тривалого зберігання меду цілком відповідає науковим даним.

Здатність продукту протистояти мікроорганізмам пояснюється одразу кількома особливостями його складу. У меді міститься приблизно 17% води, його кислотність відповідає pH від 3,2 до 4,5, а додатковий захист забезпечує невелика кількість перекису водню. Вона утворюється завдяки ферменту глюкозооксидазі, який додають бджоли.

Свіжий нектар містить до 70–80% води. Після того як він потрапляє у вулик, комахи обробляють його ферментами й поступово видаляють зайву вологу, зокрема обмахуючи продукт крилами. Коли вміст води знижується приблизно нижче 18%, цукри утримують значну частину вологи, що залишилася. У результаті бактерії та дріжджі втрачають умови, необхідні для активного розмноження.

Глюкозооксидаза підсилює цей природний механізм захисту. За наявності вологи фермент сприяє утворенню глюконової кислоти та перекису водню. Перша підтримує кисле середовище, а друга перешкоджає розвитку бактерій. Сукупність цих факторів робить мед несприятливим середовищем для більшості мікроорганізмів.

Однак тривале зберігання не означає, що продукт через тисячі років обов’язково збереже свій первісний вигляд. Згодом глюкоза, що міститься в ньому, здатна кристалізуватися, перетворюючи мед на світлу зернисту масу. Крім того, продукт поступово темніє, втрачає частину ароматичних речовин, а активність ферментів знижується. При цьому основні цукри можуть залишатися стабільними.

Головною загрозою для збереження меду залишається волога. Якщо порушити герметичність ємності або допустити потрапляння води всередину, його природний захист слабшає. При підвищенні вмісту води приблизно вище 18% можуть почати активно розвиватися дріжджі, що призведе до ферментації. Тривалий вплив високих температур також негативно впливає на ферменти та прискорює хімічні процеси.

Таким чином, історія про посудину з медом із єгипетської гробниці, що датується приблизно 1000 роком до нашої ери, поки що не отримала достовірного підтвердження. При цьому сама здатність меду зберігатися надзвичайно довго не суперечить науковим даним. За умови герметичного зберігання, відсутності вологи та стабільної температури продукт дійсно може залишатися придатним протягом дуже тривалого часу.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що вчені спекли хліб на дріжджах із 5000-річної мумії.

Підпишись на наш Telegram-канал, якщо хочеш першим дізнаватися про головні новини.